6 березня у всьому світі відзначається Всесвітній день боротьби з глаукомою. Цей день почав проводитися з 2008 року за ініціативою Всесвітньої асоціації товариств глаукоми.
Серед різних захворювань ока глаукома посідає особливе місце.
Причина цього полягає навіть не в тому, що даним терміном, по суті, називають не один певний недуг, а цілу групу, яка налічує понад 60 патологій, а в тому, що при загальному непримітному перебігу, фінал у кожній з них один – невиліковна сліпота. За даними Міжрегіональної громадської організації «Асоціація хворих глаукомою», в даний час глаукома – одна з основних причин сліпоти та слабкозорості.
Глаукома – це назва очної хвороби, яка характеризується підвищеним тиском в зоровому органі, який викликає атрофію зорового нерва. Вона може довгий час протікати у прихованій формі, не доставляючи проблем, і часто людина приходить до лікаря вже у тому випадку, коли її зір починає втрачати свою гостроту. Глаукома належить до ряду хвороб очей, які неможливо вилікувати повністю.
Серйозність глаукоми полягає саме в тому, що вона неминуче веде до сліпоти, якщо не втрутитися вчасно. У разі своєчасно розпочатого лікування хвороби збільшується ймовірність того, що процес атрофії нерва буде зупинений.
На першій стадії розвитку глаукоми пацієнт зазвичай скаржиться на поганий зір і звуження його полів. Якщо зір на одному оці вже втрачено, то це не означає, що хвороба зупинила свій розвиток. Вона триватиме, вражаючи друге око.
При глаукомі у пацієнта бувають сильні головні болі, а також болі в очах. Іноді доводиться видалити око, щоб зняти больові симптоми.
Розрізняють глаукоми: вроджену, закритокутову, відкритокутову і вторинну.
20 відсотків від усіх пацієнтів з діагнозом глаукома страждають від закритої глаукоми. У більшості випадків, вона розвивається у далекозорих людей, які спочатку схильні до утворення закритого кута камери ока. Хвороба починає проявляти себе найчастіше у людей після сорока років.
До відкритокутової форми глаукоми також схильні люди, що переступили сорокалітній рубіж. На її ранній стадії будь-які симптоми відсутні, але внутрішньоочний тиск заявляє про себе, і у пацієнтів починаються сильні головні болі, «туман» перед очима, а також спостерігання райдужних оболонок навколо джерел світла. Клінічна картина іноді посилюється, і тоді спостерігається падіння гостроти зору, а також звуження його полів.
Одним з чинників виникнення хвороби є спадкова схильність. Отже якщо батьки були схильні до глаукоми, то в цьому випадку треба постійно тримати під контролем тиск всередині очей.
До загальних причин виникнення хвороби можна також віднести нейроендокринні і гемодинамічні порушення. Згадані зміни призводять до порушення очної дренажної системи, в результаті чого виникає поганий відтік камерної рідини з ока, що, в свою чергу, веде до підвищеного очного тиску. Крім того, виникає тиск на зоровий нерв, що призводить до його атрофії.
Від глаукоми страждають переважно пацієнти середнього та похилого віку. Її виникнення обумовлено рядом змін в організмі, які є характерними для цього віку. Встановлено ряд негативних факторів, що впливають на розвиток відкритої первинної глаукоми, а саме: шийний остеохондроз, знижений кров’яний тиск, а також склеротичні зміни шийних судин.
Всі згадані чинники стають причиною поганого постачання головного мозку кров’ю, через що порушуються зорові функції, а також порушується метаболізм в тканинах ока та зорового нерва.
Діагноз встановлюється офтальмологом. Діагностика відбувається в кілька етапів. Спершу лікар вимірює тиск всередині ока. Це здійснюється за допомогою пневмотонографа – спеціальної апаратури, яка фіксує тиск за допомогою стиснутого повітря. Тиск не повинен перевищувати 24-25 міліметрів ртутного стовпчика.
В офтальмологічне обстеження входить також вивчення очного дна і зорового нерва за допомогою щілинної лампи, а також проведення томографії зорового нерва спеціальним очним томографом. Крім цього, вважається важливим визначення чутливості нерва, обстеження полів зору пацієнта, проведення ультразвукового дослідження ока, проведення гоніоскопії (вивчення кута камери ока) для того, щоб визначити ступінь руйнування дренажної системи.
Терапія глаукоми впливає на основний фактор, що викликає атрофію нерва, а саме на зменшення внутрішньоочного тиску. На сьогоднішній день існує три способи лікування глаукоми: медикаментозний, лазерний та мікрохірургічний.
У разі підтвердження діагнозу пацієнту прописуються очні краплі для їх регулярного використання. Якщо вони надають ефективну дію, яка полягає в зниженні внутрішньоочного тиску, то в цьому випадку пацієнт повинен не припиняти використання крапель і проходити регулярний огляд у офтальмолога. Огляд складається з повного офтальмологічного обстеження, під час якого також обов’язково вимірюється внутрішньоочний тиск. Сенс регулярних обстежень полягає в тому, щоб лікар-офтальмолог зумів вчасно посилити медикаментозне лікування, в разі якщо процес розвитку глаукоми починає прогресувати.
У тому випадку, якщо медикаментозна терапія не досягла потрібного ефекту, або ж визначений діагноз – закрита глаукома, тоді використовується лазерна терапія.
Вона проводиться в амбулаторних умовах. При проведенні подібного лікування пацієнтові проробляється невеликий отвір всередині ока, внаслідок чого відтік камерної рідини поліпшується, а внутрішньоочний тиск спадає.
Бувають випадки, коли лазерна терапія не приносить належного ефекту або протипоказана, в такому випадку призначається мікрохірургічна операція. Її проводять в операційній, попередньо зробивши місцеву анестезію. За допомогою мікрохірургічного втручання лікарі позначають нові шляхи для відтоку рідини, тим самим знижуючи внутрішньоочний тиск. Низький тиск всередині ока є запорукою того, що волокна зорових нервів будуть в цілості.
Як уже зазначалося раніше, повністю вилікувати глаукому неможливо, а її розвиток неминуче веде до сліпоти. У деяких пацієнтів з глаукомою спостерігалася важка дистрофія очної рогівки, яка призводила до виникнення сльозоточивості, болю, а також нездатності пацієнта відкрити очі. При підвищеному очному тиску біль може стати настільки вираженим, що для зняття больових відчуттів будуть потрібні сильнодіючі препарати. У разі, якщо і вони безсилі, тоді видалення ока не уникнути.
У кожному разі, пацієнт, що страждає від глаукоми, повинен постійно спостерігатися лікарем, який буде обстежувати його зорову функцію, призначати ліки, які покращують забезпечення кров’ю мозок. Також можливий припис лікарем вітамінного комплексу.
Глаукому можна попередити, проходячи регулярні обстеження у офтальмолога. Тільки при такому ретельному підході можна уникнути виникнення і розвитку захворювання, тим самим зберігши зір і високий рівень зорових функцій. Звернуть увагу на наступні рекомендації:
• При напруженій роботі або роботі за комп’ютером необхідно щогодини робити перерву. Мінімізуйте використання мобільного телефону.
• Користуйтеся окулярами своєчасно, особливо якщо їх виписав вам лікар-окуліст (наприклад, за віком).
• Відмовтеся від паління, яке негативно позначається на кровопостачанні і транспортуванні кисню та інших необхідних корисних речовин до всіх структур ока.
• Не перебувайте тривалий час у темному приміщенні. Усі телевізійні передачі переглядайте в добре освітленій кімнаті.
• Не приймайте ванни та не використовуйте процедури, які супроводжуються перепадами температури.
• Не займайтесь фізичною працею в положенні, коли голова розташована нижче пояса.
• Харчуйтеся повноцінно і раціонально. Регулярно включайте у свій раціон продукти, багаті антиоксидантами і цинком. Вітамін А захищає сітківку і покращує кольоровий та нічний зір, а жирні кислоти Омега-3 зменшують ризик розвитку синдрому «сухого ока» і запальних захворювань очей.
• Не приймайте лікарські засоби, які мають компоненти, що розширюють зіницю.
Пам’ятайте – найважливішим чинником для лікування наслідків глаукоми є її максимально раннє виявлення! У Всесвітній день боротьби з глаукомою закликаємо пройти обстеження і перевірити свій зір! Бережіть свій зір, систематично відвідуйте лікаря-офтальмолога!
Рубрику веде клінічний психолог Пирятинської лікарні, Олена Холоділова.