13 січня проводиться Всесвітній день боротьби з депресією. Ці січневі заходи у другий декаді місяця мають традиційний щорічний характер. Метою цього дня є підвищення обізнаності про це психічне захворювання.
Ще Гіппократ описав депресію під назвою “меланхолія”. Зараз у нас часто будь-який поганий настрій називають депресією. Доходить до того, що вже навіть діти, яким по 7—8 років, кажуть, що мають депресію. Звісно, вони не мають внутрішнього розуміння, що це таке. Тож, давайте розбиратись…
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, депресією страждає близько 300 млн людей у світі. В Україні депресія є найбільш поширеною проблемою серед психічних розладів. Українці страждають депресією значно частіше, аніж жителі країн Європи. І показники захворюваності у нашій країні продовжують зростати.
Через війну, втрати та соціальні кризи понад 15 мільйонів українців потребують психологічної підтримки, а 3-4 мільйони — медикаментозного лікування наслідків травм і стресу. Фактично кожен другий українець відчув психологічну травму війни — хтось сильніше, хтось менш інтенсивно.
Україна лідирує у світі за рівнем депресії: 6,3% населення, або близько 2,8 мільйона людей, страждають від депресивних розладів. За останні кілька років спостерігається вкрай тривожна тенденція: на 100 000 населення щороку припадає близько 20 самогубств, причому у віці 20–35 років самогубства забирають більше життів, ніж ДТП.
Що таке депресія.
- Депресія – це захворювання, при якому людина тривалий час (не менше двох тижнів) почувається пригнічено, втрачає інтерес до занять, які раніше приносили задоволення, а також не може робити повсякденні справи.
- Депресія у жінок розвивається значно частіше, ніж у чоловіків.
- Депресія – це не вияв слабкості, не хандра і не ПМС. Це хвороба, яка може виникнути у кожного.
Розрізняють різні ступені депресії: легкий, середній і важкий. Все залежить від кількості симптомів та їх важкості. Важливо також враховувати, чи проявлялись маніакальні епізоди.
Незалежно від типу, депресія може бути хронічною (розвиватись впродовж тривалого періоду часу) і епізодичною, з рецидивами (особливо, якщо депресію не лікують). Депресивні епізоди, що повторюються, називають рекурентними депресивними розладами.
Депресія виникає не від неробства і не від відсутності сенсу життя – це гормональний збій, котрий можуть спровокувати як особисті переживання і тим більше трагедія, так і тривалий важкий емоційний фон в соціумі. Депресія – патологічний стан. Це сукупність симптомів, що поєднує загальний механізм розвитку.
Основними симптомами депресії є:
- стабільно знижений настрій;
- втрата інтересів та задоволень;
- занепад сил.
До додаткових симптомів відносять:
- порушення концентрації уваги;
- втрата відчуття власної значущості;
- надмірне почуття провини;
- песимізм;
- суїцидальні тенденції;
- розлад апетиту та сну.
Людина у депресії перестає достатньо слідкувати за собою, поводиться недбало, вибирає сірі та темні тони в одязі. Хода стає більш млявою, сутулість у поставі, голова опущена. Жести дещо сповільнені, міміка мізерна, мова монотонна, голос тихий. Заняття, котрі раніше цікавили, покинуті. З близькими така людина поводиться холодно – на емоційну віддачу у неї просто немає сил, вона не хоче спілкуватись та прагне до усамітнення.
Симптоми депресії часто залишаються непоміченими, що ускладнює діагностику та затягує початок лікування. Люди, які не отримують своєчасної допомоги, можуть довго страждати від психічного і фізичного впливу захворювання, що значно погіршує якість їхнього життя.
Щоб говорити про депресію, необхідно стабільний і тривалий прояв хоча б двох основних симптомів розладу. У решті випадків можна говорити про знижений настрій, апатію через негативні події, стреси, що зустрічаються в нашому житті!
Як відрізнити сезонні зміни настрою від депресії?
1.Тривалість і циклічність.
Сезонні зміни: симптоми з’являються приблизно в однаковий момент щороку (зазвичай осінь-зима) і зникають весною.
Депресія: симптоми можуть з’являтися в будь-який час року та тривають довше 2 тижнів, часто без явної сезонної закономірності.
2. Інтенсивність симптомів.
Сезонні зміни: зниження настрою помірне; клієнт зберігає здатність функціонувати.
Депресія: яскраво виражена пригніченість, втрата інтересу, апатія, порушення сну та апетиту, можлива думка про самогубство.
3. Основні симптоми.
Сезонні зміни: сонливість, втома, більша потреба у вуглеводах, легка дратівливість.
Депресія: сильне відчуття провини або безнадії, значна соціальна ізоляція, фізична загальмованість або гіперактивність.
4. Вплив світла та активності.
Сезонні зміни: симптоми полегшуються після перебування більшого часу на сонці, світлотерапії або прогулянок.
Депресія: зміни світла або активності дають тимчасове покращення, але симптоми не зникають.
Неможливо назвати одну причину депресії, адже депресія розвивається в результаті складної взаємодії соціальних, психологічних та біологічних факторів.
Дуже часто поштовхом до депресії стають негативні події: смерть когось із рідних, психологічна травма, важка стресова подія. У свою чергу, депресія може послабити стресостійкість, порушити нормальну життєдіяльність, погіршити життєву ситуацію, в результаті чого депресія переходить у більш важку форму.
Наслідком депресії можуть стати втрата роботи, сім’ї, друзів, розвиток різного роду залежностей. Депресія навіть у незначних проявах може вплинути на весь організм в цілому.
Один зі способів боротьби з депресією – нормалізація рівня гормонів серотоніну та дофаміну, що забезпечується дотриманням режиму здорового сну, повноцінного харчування, перебування у яскраво освітлених місцях, регулярних фізичних навантажень.
Також не варто забувати і про профілактику. Щоб не допустити депресії, вчіться мислити позитивно. Звісно, бувають ситуації, в яких знайти світлий бік практично неможливо (наприклад, смерть близької людини). Тому важливо не тримати всі емоції в собі: діліться думками, страхами з друзями, близькими людьми або тими, хто переживає схожі емоції (в Україні працюють центри, що діють за принципом рівний рівному). Навчіться залишати минуле в минулому і не концентруватися на негативному досвіді.
Дбайте про себе та свої потреби. Не намагайтеся всім догодити, ставте досяжні цілі і завдання, а роботу відокремлюйте від відпочинку. Займайтеся спортом і привчайте до активного способу життя своїх дітей. Відмовтесь від алкоголю та наркотиків – вони посилюють депресію.
Якщо відчуття втоми, апатія чи тривога не покидають вас протягом тривалого часу, зверніться до лікаря. Спершу – до сімейного лікаря, він зможе оцінити ваш стан і за потреби направить до фахівця вузького профілю.
Важливо пам’ятати, що депресія – це розлад, котрий піддається лікуванню, але потребує кваліфікованої допомоги. Вийти з такого стану самотужки не завжди вдається і тоді слід звертатися до психолога, психотерапевта, психіатра, який у разі потреби призначає антидепресанти. В підходах до лікування депресії слід пам’ятати – чим пізніше людина прийде, тим складніше протікатиме лікування.
Як допомогти людині, яка страждає на депресію?
- Дайте зрозуміти, що ви хочете допомогти, вислухайте людину без упереджень та запропонуйте свою допомогу;
- Запропонуйте сходити на консультацію до лікаря разом;
- Допомагайте людині робити повсякденні справи та дотримуватися режиму харчування та сну;
- Сприяйте регулярній фізичній активності та участі у соціальному житті;
- Заохочуйте зосереджуватися на позитивних речах.
Легку форму депресії можна вилікувати без медикаментів, за допомогою певних психотерапевтичних методів. Але при середній та важкій формі може знадобитись поєднання медикаментозного лікування і психотерапії з кваліфікованими спеціалістами.
Самолікування депресії антидепресантами є дуже небезпечним. Антидепресанти можна приймати тільки за призначенням лікаря. Нехтування цим правилом може призвести до посилення депресії.
Існує багато упереджень щодо депресії. Однак, якщо ви або ваші близькі відчуваєте симптоми депресії, не соромтесь звертатися за психологічною та медичною допомогою. Рання діагностика і підтримка є ключовими для ефективного подолання депресії та відновлення якості життя. Підтримуйте своє здоров’я та здоров’я ваших близьких, будьте здорові!
Рубрику веде клінічний психолог Пирятинської лікарні, Олена Холоділова.