Неврологічні розлади все частіше визнають, як одну з основних причин смерті та інвалідності в усьому світі. У 2019 році хвороби спричинили 2,22 мільйони смертей. У ЄС неврологічні розлади посіли третє місце після серцево-судинних та онкологічних захворювань та спричинили 19,5 % від загальної кількості смертей. Цей показник підвищився за останні 29 років на 34 %.
Серед неврологічних перше місце щодо поширеності та соціальної значущості посідають цереброваскулярні захворювання (ЦВЗ). За останні 10 років кількість пацієнтів із ЦВЗ зросла в 1,8 рази. Ріст цієї патології відбувається за рахунок хворих з хронічними прогресуючими формами судинно-мозкової недостатності (дисциркуляторної енцефалопатії).
Найбільш тяжкою формою судинних захворювань головного мозку є інсульти. Щорічно у 100-120 тис. мешканців України вперше діагностують інсульт. Слід зазначити, що третину інсультів реєструють в осіб працездатного віку.
Найпоширеніші форми неврологічних розладів серед населення України: хвороба Альцгеймера та інші деменції; хвороба Паркінсона, розсіяний склероз, епілепсія, хвороба моторного нейрона, інші неврологічні розлади.
Основні фактори ризику, що сприяють передчасній смерті від неврологічних розладів в Україні:
1. Високий індекс маси тіла.
Надмірна маса тіла та ожиріння в людей середнього віку можуть підвищувати ризики згасання когнітивних функцій або розвитку деменції. Зокрема, атеросклероз є значним фактором ризику судинної деменції, оскільки він перешкоджає доставці крові в мозок і може призвести до інсульту. Дослідження також виявили можливий зв’язок між атеросклерозом і хворобою Альцгеймера.
Високий рівень ліпопротеїнів низької щільності, так званого «поганого» холестерину, значно збільшує ризик розвитку судинної деменції. Деякі дослідження також пов’язують високий рівень холестерину з підвищеним ризиком хвороби Альцгеймера.
2. Куріння.
Куріння шкідливе для здоров’я і вважається основною причиною смерті у всьому світі, у тому числі підвищує ризик згасання когнітивних функцій.
Так, куріння значно збільшує ризик зниження розумового розвитку й деменції. Курці мають більш високий ризик розвитку атеросклерозу й інших типів судинних захворювань, які можуть бути причинами підвищеного ризику деменції. Також науковці знаходять зв’язок із впливом куріння на нейрокогнітивні та невропатологічні ефекти, включно з хворобою Альцгеймера, хворобою Паркінсона, ішемічним інсультом та дисфункцією гематоенцефалічного бар’єру.
3. Високий рівень глюкози.
Діабет може підвищувати ризики згасання когнітивних функцій і розвитку деменції. Зокрема, діабет є фактором ризику хвороби Альцгеймера, судинної деменції. Це також відомий фактор ризику атеросклерозу та інсульту, які сприяють судинній деменції.
4. Вживання алкоголю.
Зниження когнітивних здібностей помітно частіше зустрічається серед людей, які зловживають алкоголем. Зокрема, вживання великої кількості алкоголю збільшує ризик деменції, судомних нападів, до того ж алкоголь змінює метаболізм протисудомних препаратів.
Вплинути на зменшення тягаря неврологічних розладів в Україні можна за допомогою зменшення основних факторів ризику серед населення, що можуть призвести до передчасної смерті.
Неврологія, той розділ медицини, який займається насущними питаннями виникнення специфічних захворювань центральної і периферичної нервової системи людини, а також досліджує симптоматику, механізми розвитку та можливі способи діагностики, лікування або профілактики неврологічних захворювань.
Невролог або, як його називали до 1980-х років, невропатолог – це лікар, який займається діагностикою, профілактикою та лікуванням хвороб, пов’язаних з нервовою системою, центральною (головний і спинний мозок) і периферичною (нервові волокна). До них відносяться неврити, невралгії, інсульти та інші порушення кровообігу головного мозку, енцефаліти, напади епілепсії, пухлини головного і спинного мозку. Також невролог проводить терапію деяких патологій опорно-рухового апарату, наприклад, остеохондрозу, гриж хребта і радикуліту. Зі скаргою на головний біль, болі у спині варто звернутися саме до невролога. Компетенції лікаря-невролога знаходяться на стику з компетенціями інших спеціалістів, зокрема, психіатра, нейрохірурга та кардіолога.
Першим описом неврологічного захворювання та одним з найдавніших медичних текстів вважається папірус Сміта (3300 рік до н.е.). Згодом про різні неврологічні патології писали в своїх працях Гіппократ, Рази, Ібн-Сіна. Термін «неврологія» вперше згадується в англійському перекладі книги Томаса Віллізія «Анатомія головного мозку» (1664 рік). Датою народження неврології як самостійної медицини, вважається 1860 рік. Саме тоді в Сальпетрієрі під Парижем було відкрито перше неврологічне відділення під керівництвом Жана Мартена Шарко.
У розвиток знань в області неврології величезний внесок зробив Іван Петрович Павлов, знаменитий своїми дослідженнями фізіологічних рефлексів. Йому належить вчення про темпераменти, побудоване на основі властивостей нервової системи, вчення про експериментальні неврози. У 1904 році І.П. Павлов був удостоєний Нобелівської премії в області медицини і фізіології.
Як свідчить медична статистика, число пацієнтів, що страждають неврологічними захворюваннями, росте неухильно, причому всюди. У цьому, звичайно, винен і прискорений ритм сучасного життя, стреси, викликані соціальним і виробничим середовищем та екологічні чинники. Проте, багатьом з них запобігти можна, якщо своєчасно відвідувати невролога і дотримуватися порад відносно здорового способу життя.
1 грудня неврологи відзначають свій професійний день. У професійне свято ми вітаємо лікарів – неврологів і бажаємо їм міцного здоров’я, успіхів у їхній медичній практиці, сімейного тепла, затишку, щастя і довгих років!