Щороку в другу суботу жовтня відзначають Всесвітній день паліативної та хоспісної допомоги. Цей день покликаний привернути увагу людей до проблем невиліковно хворих, підвищити обізнаність та розуміння медичних, соціальних і духовних потреб паліативних хворих і їхніх сімей.
Організатором Всесвітнього Дня хоспісної та паліативної допомоги є Світовий Альянс паліативної допомоги, куди входять національні та регіональні організації, які підтримують розвиток хоспісної та паліативної допомоги у всьому світі. В 2021 році Всесвітній день хоспісів та паліативної допомоги припадає на 9 жовтня.
ВООЗ (Всесвітня організація охорони здоров’я) дає таке визначення паліативної допомоги:
“Паліативна допомога (від фр. palliatif від лат. pallium — покривало, плащ) — це підхід, який покращує якість життя пацієнтів та їх сімей, що стоять перед проблемами, пов’язаними з хворобою, що загрожує життю, через запобігання і полегшення страждань шляхом ранньої ідентифікації, оцінки, лікування болю та вирішення інших проблем, фізичних, психосоціальних і духовних.
Метою паліативної допомоги є забезпечення максимальної якості життя пацієнта з невиліковним захворюванням завдяки ранньому виявленню й точному діагностуванню проблем, проведенню лікувальних заходів, а також надання психосоціальної та моральної підтримки.
В Україні зростає потреба в якісній паліативній допомозі. Супроводу та підтримки потребують члени родин. За орієнтовними розрахунками, щороку понад 1,5 млн осіб потребують паліативної допомоги. Зростання кількості дітей з інвалідністю потребують організації ефективної системи надання медико-соціальної допомоги дітям. Щороку в Україні паліативної допомоги потребують понад 600 тис. невиліковно хворих.
Паліативна допомога – це комплексний підхід, мета якого забезпечити максимально можливу якість життя паліативних хворих і членів їхніх родин, шляхом запобігання та полегшення страждань завдяки ранньому виявленню і точному діагностуванню симптомів болю та розладів життєдіяльності, проведення адекватних лікувальних заходів, симптоматичної (ад’ювантної) терапії та догляду, надання психологічної, соціальної, духовної та моральної підтримки, незалежно від захворювання, віку, соціального статусу, національності, релігійних та політичних переконань, місця проживання хворого тощо.
Паліативна допомога основана на комплексній міждисциплінарній оцінці фізичного стану пацієнта, ступені больового синдрому та розладів функцій життєдіяльності, психоемоційних, когнітивних та культурних особливостей, максимально можливого та всебічного врахування потреб і побажань пацієнта та його родини, прогнозу прогресування захворювання та тривалості життя. Надання паліативної допомоги розпочинається від моменту постановки діагнозу невиліковного прогресуючого захворювання та обмеженого прогнозу життя і продовжується до закінчення періоду скорботи родини. Хоспісна допомога є складовою паліативної допомоги.
Пацієнтами, що потребують паліативної медичної допомоги, є особи з хронічними невиліковними хворобами (онкологічними, серцево – та – нейросудинними, нейродегенеративними ураженнями головного мозку, пацієнти в термінальних стадіях туберкульозу, ВІЛ/СНІДу, цукрового діабету тощо).