(На фото – лікар-хірург, Шаповал Євгеній Олександрович, закінчив Полтавський державний медичний університет, працює на посаді з 2015 року)
Хірургічне відділення входить до структури Пирятинської лікарні. Фахівці цього відділення допомагають хворим з хірургічними, урологічними, гінекологічними та травматологічними захворюваннями. Хірургія — це командна робота. Операція ніколи не є справою лише однієї людини. За результатом стоїть ціла команда: хірург, асистенти, анестезіолог, операційна медична сестра, а за необхідності — лікарі інших спеціальностей, фахівці лабораторної та діагностичної служб…
День хірурга – це професійне свято усієї хірургічної команди. Це можливість подякувати людям, які щодня працюють там, де ціна професійного рішення особливо висока. Їхня робота — це медицина в найвищому прояві: знання, майстерність, витримка, відповідальність і людяність.
В Пирятинській лікарні хірургічні послуги надають: лікар-хірург Козін А. О., лікар-хірург Шаповал Є. О., лікар-хірург Сірик В. Г., лікар-хірург Ардашов М. В.. Урологічні операції проводяться за участі лікаря-уролога-ендоскопіста Побочія В. Г.. Втручання, пов’язані з гінекологічними захворюваннями, здійснюються разом з лікарем-акушером-гінекологом Харченком Р. А.. Під час хірургічних операцій до команди фахівців долучаються лікарі-анестезіологи: Кеда Є. А., Бублик М. С., Кобзєва Л. В.. За необхідності до операцій доєднуються лікарі–ортопеди-травматологи: Кукурудз Р.М. та Закревський Є. В..
Цікаві факти про хірургію, які допомагають зрозуміти ціну цієї професії:
1. Близько 5 мільярдів людей у світі не мають належного доступу до безпечної, своєчасної та доступної хірургічної й анестезіологічної допомоги. Щороку світ потребує приблизно 143 мільйони додаткових хірургічних втручань, щоб рятувати життя та запобігати інвалідності. Хірургія — це одна з ключових складових глобальної системи охорони здоров’я.
2. Без анестезії сучасна хірургія була б практично неможливою. Публічна демонстрація ефірної анестезії Вільямом Мортоном у Бостоні відбулася 16 жовтня 1846 року. Цю подію часто вважають одним із переломних моментів в історії медицини. Контроль болю дозволив виконувати значно складніші та триваліші операції. Фактично анестезіологія та хірургія розвивалися разом — і сьогодні безпечна операція неможлива без професійної роботи анестезіологів.
3. Антисептика врятувала мільйони життів. У XIX столітті післяопераційна інфекція була однією з головних загроз для пацієнта. Важливий перелом пов’язаний із роботами Джозефа Лістера, який застосовував карболову кислоту для антисептичної обробки ран, спираючись на розвиток мікробіології та ідеї Луї Пастера. Подальше впровадження антисептики та стерильності докорінно змінило хірургію.
4. Сучасна хірургія може працювати через отвори завтовшки лише кілька міліметрів. Лапароскопічна хірургія дозволила відмовитися від великих розрізів при багатьох операціях. Через невеликі проколи в черевну порожнину вводять камеру та спеціальні інструменти, а хірург виконує втручання, спостерігаючи за операційним полем на екрані. Це може означати меншу травматизацію тканин, менший післяопераційний біль і швидше відновлення — залежно від виду операції та стану пацієнта.
5. Робот не замінює хірурга. На допомогу хірургам прийшли роботи. Роботизована хірургія іноді створює у людей враження, ніби операцію виконує машина. Насправді сучасні роботизовані системи є інструментом у руках хірурга.
Один із перших роботизованих комплексів для лапароскопічної хірургії з’явився ще у 1994 році. Система da Vinci була представлена в Європі у 1997 році, а у 2000 році отримала дозвіл FDA у США як інтегрована роботизована хірургічна система. Робот може забезпечувати дуже точні рухи інструментів, масштабування рухів і зручну візуалізацію, але рішення залишається за лікарем.
6. «Безкровна операція» — це не зовсім міф. Сучасна медицина навчилася значно краще контролювати крововтрату. Для цього використовують електрохірургічні технології, сучасні гемостатичні матеріали, ендоскопічні методики, контроль артеріального тиску, компоненти крові та інші методи. Але повністю «безкровними» операції називати некоректно. Правильніше говорити про мінімізацію крововтрати та ефективний контроль кровотечі.
7. Сучасний хірург може провести операцію, яку ще 100 років тому неможливо було навіть уявити. Сьогодні існують: трансплантація органів; мікрохірургія; нейрохірургічні операції під високим збільшенням; реконструктивна та пластична хірургія; судинна хірургія; кардіохірургія; ендоскопічні втручання; роботизовані операції; органозберігальні методики; складні операції при множинній травмі. Історія хірургії — це фактично історія постійного розширення меж того, що людина здатна зробити для порятунку іншої людини.
8. Війна перетворила українську травматологію та хірургію на одну з найважливіших ланок медицини. Повномасштабна війна різко збільшила потребу України в лікуванні тяжкої травми. Вибухові та мінно-вибухові поранення, множинні травми, ушкодження кінцівок, складні рани, опіки, травми внутрішніх органів — усе це потребує участі хірургічних команд.
9. Після операції починається ще один етап боротьби — відновлення. Врятувати людину — перше завдання. Але сучасна медицина ставить ширшу мету: повернути людині максимально можливу якість життя. Після складної операції пацієнту можуть знадобитися повторні втручання, лікування інфекції, реконструктивна хірургія, протезування, фізична та психологічна реабілітація.
10. Попри всі технологічні досягнення в центрі хірургії залишається людина — і та, яку лікують, і та, яка лікує. Хірургія — професія мужності, точності й відповідальності. За кожною операцією стоять роки навчання. За кожним складним рішенням — знання та досвід. За кожним врятованим життям — робота цілої команди.
11. Найважливіший «інструмент» хірурга — не скальпель. Можна мати найсучасніше обладнання, роботизовану систему, ідеально оснащену операційну. Але в критичний момент вирішальним залишається людське рішення. Хірург повинен уміти працювати в умовах невизначеності, зберігати концентрацію під тиском, визнавати власні межі та довіряти команді.
Вітаємо з професійним святом! Дякуємо тим, хто вміє діяти тоді, коли іншим залишається лише чекати і сподіватися!