Щороку 16-го жовтня відзначається Всесвітній день анестезіолога. Саме в цей день, в далекому 1846-му році, в Массачусетській лікарні загального профілю в Бостоні американський хірург і стоматолог Вільям Томас Грін Мортон вперше публічно продемонстрував успішне застосування ефірної анестезії для створення загального наркозу. В якості анестетика він застосував інгаляцію діетилового ефіру.
Всесвітня федерація товариств анестезіологів (WFSA) вважає цю подію символічним народженням сучасної анестезії. Пацієнтові провели хірургічне втручання під ефірним наркозом, продемонструвавши, що операцію можна виконувати без нестерпного болю.
Це був справжній перелом у медицині. До появи сучасної анестезії хірургічне втручання часто означало для людини сильний біль, страх і величезний фізіологічний стрес. Анестезія зробила можливими складніші, довші та значно безпечніші операції.
Для переважної більшості людей чутливість до болю є істотним чинником, коли мова заходить про необхідну, іноді термінову медичну допомогу, особливо при оперативному втручанні. Перевищення больового порогу при хірургічних операціях для людини може стати фатальним результатом і це спостерігалося протягом багатьох сторіч.
Одне з перших рішень цієї проблеми запропонував в першому столітті до нашої ери, за часів імператора Нерона, давньогрецький лікар і філософ по імені Діоскорид. Мандруючи разом з римською армією і займаючись медичною практикою, він звернув увагу, що застосування снодійних та заспокійливих ліків, які виготовлялися з мандрагори, дозволяє проводити більш успішне хірургічне втручання, відповідно і шансів на одужання у поранених воїнів ставало більше. Саме він першим і застосував, відому в наші дні, термінологію – «анестезія», процедура зменшення чутливості нашого тіла або ж його частин аж до повної зупинки сприйняття інформації про зовнішнє навколишнє середовище або власний хворобливий стан.
Прогрес не стояв на місці і пізнання людини в цій галузі призвели до того, що анестезіологія була виділена в окрему гілку медицини, яка зараз невід’ємно супроводжує не тільки хірургію. В сучасній медицині використовують загальну, місцеву та спинномозкову анестезію. Препарати і методологія для проведення анестезії постійно удосконалюються.
Уявлення про анестезіолога як про лікаря, який просто вводить пацієнта в сон перед операцією, давно застаріло. Сьогодні завдання анестезіолога набагато ширше. Він не просто допомагає пацієнту «заснути». Він допомагає пережити операцію, травму, критичний стан і повернутися до життя. Саме тому змінилась назва медичної спеціальності на анестезіолог-реаніматолог. Термін “анестезіолог-реаніматолог” прийшов до нас з грецької та латинської мов, в перекладі з яких “анестезіологія” – означає “без почуттів”, а “реанімація” – “повернення до життя”.
Анестезіолог-реаніматолог – це лікар, який дбає про безпеку і безболісність хірургічних та реанімаційних процедур для пацієнтів. Без участі анестезіолога-реаніматолога не проходить жодна операція. Контроль стану пацієнта в період проведення операції, а також його подальше відновлення після анестезії входять в його обов’язки. Часом в період проведення операції можуть виникнути ускладнення і пацієнту може знадобитися реанімація.
Крім того, анестезіолог-реаніматолог часто має справу з пацієнтами, які перебувають в критичному стані. Зупинка серця, анафілаксія, велика втрата крові, опіки 3-4 ступеня, отруєння чадним газом – ось далеко не повний перелік критичних станів пацієнтів, з якими доводиться стикатися анестезіологу-реаніматолог і яким потрібно надати екстрену допомогу. Від лікаря залежить, чи зможе пацієнт безпечно пройти операцію, пережити критичний стан і повернутися до життя.
Анестезіолог-реаніматолог працює там, де людський організм найбільш вразливий: під час операцій, тяжких травм, кровотеч, гострих порушень дихання та кровообігу. Його робота включає: оцінювання стану пацієнта перед операцією; вибір найбезпечнішого виду анестезії; забезпечення прохідності дихальних шляхів; контроль дихання та рівня кисню; контроль артеріального тиску і роботи серця; контроль температури тіла, крововтрати, водно-електролітного балансу; знеболення; проведення реанімаційних заходів; лікування пацієнтів із тяжкими порушеннями життєво важливих функцій.
Професійні навички анестезіолога-реаніматолога потрібні:
- в операційній — забезпечує анестезію та контролює стан пацієнта;
- у відділенні інтенсивної терапії — лікує найтяжчих пацієнтів, які потребують постійного моніторингу та підтримки життєвих функцій;
- у реанімації — бере участь у відновленні дихання і кровообігу;
- при тяжких травмах і кровотечах — допомагає стабілізувати пацієнта;
- в гінекології — забезпечує анестезіологічну допомогу під час складних медичних втручань;
- у медицині болю — допомагає пацієнтам із гострим і хронічним болем.
Саме тому сучасного анестезіолога-реаніматолога часто називають одним із ключових спеціалістів критичної медицини. Кваліфікована допомога необхідна для планової та екстреної хірургії, акушерства, онкології, кардіохірургії, травматології, нейрохірургії та багатьох інших напрямів.
Чому ця професія настільки особлива? Пацієнт може бути без свідомості, але анестезіолог-реаніматолог повинен постійно тримати під контролем роботу його життєво важливих органів та систем.
Іноді зміни показників стану пацієнта відбуваються за лічені секунди. Саме тому спеціальність анестезіолога-реаніматолога вимагає не тільки глибоких медичних знань, а й надзвичайної концентрації, швидкого прийняття рішень, стресостійкості, відповідальності та вміння працювати в команді.
Для України сьогодні ця спеціальність має особливе значення. Повномасштабна війна різко збільшила потребу в медичній допомозі при: бойових і мінно-вибухових травмах; масивних кровотечах; політравмах; опіках; складних реконструктивних операціях; черепно-мозкових травмах; порушеннях дихання; септичних станах; тривалому лікуванні. Анестезіолог-реаніматолог опиняється в центрі допомоги саме таким пацієнтам.
Анестезіолог-реаніматолог під час війни — це ще й лікар невідкладної допомоги. Для України зараз це особливо важливо. При тяжкій травмі пацієнта недостатньо просто доставити до операційної. Потрібно одночасно контролювати дихальні шляхи, вентиляцію легень, кровообіг, крововтрату, біль, температуру, згортання крові та інші життєво важливі показники. Саме тому сучасний анестезіолог-реаніматолог — це фахівець, який працює на межі між життям і смертю, часто приймаючи рішення тоді, коли рахунок іде на хвилини.
Наразі, за даними WFSA та ВООЗ, в Україні та світі існує висока потреба в анестезіологах-реаніматологах, адже близько 5 мільярдів людей на планеті не мають доступу до безпечної та доступної допомоги тоді, коли вона їм потрібна.
Відділення анестезіології та інтенсивної терапії КП «Пирятинська лікарня Пирятинської міської ради» відкрилось 15 років тому, у 2011 році. Розраховане воно на чотири ліжка та має можливості у разі потреби збільшувати наповнюваність до шести ліжок. У відділенні працюють три лікарі анестезіологи-реаніматологи: Євгеній Кеда, Людмила Кобзєва, Максим Бублик, 6 фахівців середнього медичного персоналу і 4 фахівці молодшого медичного персоналу. Керує відділенням Євгеній Анатолійович Кеда. Для потреб хворих є операційний блок з двома операційними. В ньому працюють два анестезисти.
Для всіх пацієнтів відділення передбачено кисневе забезпечення, у відділенні наявні сім апаратів штучної вентиляції легенів та встановлений аналізатор газів крові, який застосовується для проведення экспрес-тестів з метою визначення та контролю показників крові, що є дуже важливим для підтримки життєдіяльності тяжкохворого та моніторингу стану пацієнта в критичному стані.
Всесвітній день анестезіолога — це нагода згадати про лікарів, які часто залишаються непомітними для пацієнта, але в найскладніші хвилини перебувають поруч і відповідають за найцінніше — стабільність життєвих функцій людини. Цього дня ми вітаємо анестезіологів-реаніматологів з професійним святом і бажаємо їм успішної медичної практики, злагодженої роботи, а також щасливого життя під мирним небом!